ТУ3-034

В колах паровозоспасу дедалі частіше звучали згадки про цей тепловоз і його долю. За розповідями очевидців, ТУ3-034 давно вже був трупом - порожня коробка на колесах. Попри це, його цінність для історії ажніяк від цього не меншала, а бажання побачити його вживу лише посилювались.
Магістральні локомотиви колії 750 мм у "повноформатному" кузові, ще й з дизель-електричною передачею - не надто поширена практика у світі, частіше ми бачимо всякі компактні "тракторці" капотної компоновки. На пострадянському просторі, тим не менш, серійних тепловозів цього класу було аж два типи: ТУ2 made in Калуга і наш герой ТУ3 - який мав чехословацьке походження, на батьківщині зветься T47.0 і досі служить там вірою-правдою.
На весь СРСР було поставлено аж 45 одиниць ТУ3. Тепловоз для свого часу мав екстер'єр та інтер'єр досить незвичний. Висока й вузька кабіна, заточена для керування в повний зріст (хоча мала відкидні сидіння). Це компенсувалось наявністю досить просторого купе для поїздної бригади: в якому тепловозі таке ще є? Ззовні тепловоз вирізнявся великим колієочисником-плугом, а також закритим щитами підкузовним простором, що надавало тепловозу вигляд монолітний і навіть елегантний. На промислових залізницях машина не прижилася, через надмірну свою "магістральність" - великий радіус кривих і значне навантаження на вісь. Тому їх осередком поширення стали вузькоколійки загального користування МШС і дитячі залізниці, де брутальна "трійка" виглядала для піонерів цілком "дорослим" тепловозом.
Приблизно така доля спіткала й ТУ3-034 випуску 1958 року, який до 1973-го працював у депо Паневежис (Литва), а надалі потрапив на Рівненську дитячу залізницю. Після списання (1981) був встановлений у відомчому дитячому таборі "Експрес" у с.Олександрія біля Рівного з двома вагонами-поляками - тут знаходиться й по даний час.
Нажаль, машина справді вигризена всередині, простіше перерахувати на пальцях цінні вузли що в ній лишились, ніж всі які було розкрадено за кілька десятиліть. Номери зняті в 2000-х інтуристами, замість них нанесено "фейкові". На щастя, майже ціла екіпажна частина, включно з усіма 4 електродвигунами, але викрадені корпуси трьох моторно-осьових підшипників. В машинному відділенні лишились хіба що скелет тягового генератора, рештки систем охолодження й порожня високовольтна шафа. В кабінах - контролери машиніста й оригінальні гальмівні крани. Як завжди, пробуємо оцінити різні сценарії повернення тачки до життя: найбільш реалістичний бачиться у оснащенні тепловоза новою дизель-генераторною установкою. Ззовні машина має вигляд цілком комплектний і могла б бути музеєфікована малою кров'ю з консервацією всіх відповідальних вузлів на перспективу. Зауважимо, що навіть у Росії не стали відновлювати до ходового стану свій ТУ3-001, реставрувавши його лише ззовні як несамохідний експонат.
Відомий факт, що ТУ3-034 - один з двох тепловозів цього типу, які збереглися в Україні (разом з донедавна робочим 039 у Львові) і один з чотирьох на пострадянському просторі, чим ми цілком могли б пишатись. Але наразі майбутнє 034-го туманне. Він досі знаходиться на балансі моторвагонного депо РПЧ-3 Здолбунів, яке цікавиться ним щороку при інвентаризації, іноді виявляє пориви його списати і вже понад 5 років як забило на естетичний вигляд. Сам дитячий табір зараз не працює, втім співробітники фактично на ентузіазмі, як можуть пильнують майно від крадіїв і вандалів. Ми мусимо висловити господярям табору подяку за це, а також за люб'язно надану можливість оглянути унікальну машину.
Дуже сподіваємось, що ця "трійка" з вагонами не зникне у прірві байдужості, а ще порадує нас своїм блиском в одному з музейних осередків України.
На фото: зовнішній вигляд, кабіни управління, купе поїздної бригади. Далі буде.
Микола Рубан Бодя Бодя Dmitry Babarika Wolfram Wendelin Ярослав Городчук Orest Pogranichnyj Антон Бриних Укрзалізниця: Соціальна відповідальність Юні дослідники історії дитячих залізниць України
Джерело фото: facebook
Асоціація Збереження Історії Залізниць України автор Kreuzkopf Parovozov