Виногра́дівський замок

Виногра́дівський замок (інша назва — За́мок Ка́нків) — замок на Закарпатті, пам'ятка архітектури національного значення (№ 177). Розташований на східній околиці міста Виноградова, біля підніжжя Чорної Гори.

Вперше замок згадується в анонімній угорській хроніці ("Gesta Hungarorum") 903 року у зв'язку з приходом угорців в Тисо-Дунайську низовину. У той час він був укріпленим городищем місцевого слов'янського вождя, що захищало народ від нападів угорців.

В XI столітті, у зв'язку з приєднанням цієї частини Закарпаття до складу Угорського королівства, на цьому місці був збудований замок місцевого феодала. Замок перетворився на лицарський. Тут довгий час розташовавувався підрозділ воїнів, які супроводжували по річці Тисі вантажі з сіллю. На початку XIV століття його власник опинився в феодальній коаліції, що виступила проти Карла Роберта. Внаслідок штурму королівськими військами замок значно постраждав.

У вересні 1307 року король Карл Роберт дарує Севлюш (тодішня назва Виноградова) разом з укріпленням королівському казначею Беке Барші, вірогідно для того, аби мати Баршу, одного з найвпливовіших людей Угорщини, що походив з древнього знатного роду угрів (Borsa nemzetseg), на своєму боці, оскільки становище в країні в цей період було надзвичайно напруженим — Карлу Роберту доводилося вести жорстоку боротьбу з угорськими феодалами, котрі відмовлялися визнавати його за законного короля. Барша приймає подарунок і зводить на місці укріплення міцний дерев'яний замок-фортецю, про котру вже через рік, 1308 року, згадується в документах. Однак кілька років по тому Барша переходить на бік противників короля на чолі з Матей Чаком, у руках якого на той час перебувала майже вся Словаччина.

Та коаліція феодалів у 1312 році зазнає поразки, а в 1317 році королівські війська захоплюють місто Севлюш і замок Канків. Під час штурму замок був сильно пошкоджений, Баршу позбавили всіх королівських милостей. Після відбудови фортеці король дарує його королеві Марії.

Посилання: wikipedia