Монастир

Монастир походження дерева хреста Господнього (колишній домініканський монастир) — згромадження ченців-студитів Української Греко-католицької церкви. Розташований в селищі Підкамінь, Бродівського району Львівської області. Видатна пам'ятка архітектури XVII–XVIII ст. на теренах України. За висловом короля Яна Собеського — «Східна Ченстохова».

Перша згадка про монастир — 1464 р., у зв'язку із заснуванням містечка Підкамінь, замку та костелу оо. домініканців за ініціативою Петра Цебровського з Жабокруків — власника довколишніх земель. Посідач з цією метою звернувся до монастиря РКЦ у Львові прислати сюди ченців. Архієпископ львівський Григорій Сяноцький сам приїхав до Підкаменя, а в день Внебовзяття Пресвятої Діви Марії 1464 року спровадив сюди братів. Ченці осіли при костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, апостолів Петра і Павла та всіх святих. Для утримання монастиря Петро Цебровський записав села Попівці, Нем'яч.

1519 року під час навали турків-османів селище і монастир домініканців пограбовані і зруйновані.

1524 року Марцін Каменецький наказав утопити у ставі Попівців двох ченців-домініканців з Підкаменя, які боронили проти його волі фундацію монастиря.[4] 8 січня 1688 року село Чехи стало власністю домініканського монастиря.

У "Herbarz Polski" будівничим костьолу названо Станіслава Ледуховського, який був похований саме тут у 1725р.

15 серпня 1727 року в монастирі відбулась коронація ікони Підкамінської Богородиці (латинський обряд, за дозволом Папи Римського Бенедикта ХІІІ).

Монастир був власником великої земельної власности в містечку Гологорах у другій половині ХІХ ст.

У час І-ї світової під час пожежі в монастирській бібліотеці у вересні 1915 року були знищені вогнем, зокрема, рукописи праць пріора монастиря Баронча Садока.

Посилання: wikipedia