Народний дім

Окрасою центральної площі міста є Народний дім (1895) — найгарніша споруда міста. Будинок є пам'яткою історії XIX століття. Раніше це була мадярська фронтова частина, яку викупили міщани, взявши кредит на 40 років. У 1912 р. будинок був посвячений як Народний дім, в якому функціонували позичкові каси, організація «Січ», а на подвір'ї була молочарня та пекарня.

У 1897 році. тут виступав Іван Франко, балотуючись до австрійського парламенту. Про це нагадує меморіальна таблиця, встановлена на фасаді Народного дому (1990, скульптор Любомир Яремчук).

Фінансовою базою для побудови Народного дому була кредитна спілка «Віра», яка розпочала свою діяльність на початку XX століття завдяки ініціативі місцевого промотора культурно-просвітницького і господарського життя українців Судової Вишні Володимира Струсевича. Будівля стала осередком культурно-просвітницької та соціально-економічної діяльності активної частини українських жителів міста. У його приміщенні знаходилась новостворена кредитна спілка «Народний Дім», з якою згодом об'єдналася кредитна спілка «Віра». З прибутків останньої певна сума перераховувалася на потреби приватної Української гімназії у Перемишлі.

Лише у 1927 році кредитній спілці «Народний Дім» вдалося сплатити позичку у сумі 30 000 крон, яку було взято перед Першою світовою війною на будову Народного дому. Після ПСВ спілку очолював Теодор Бобак, завдяки праці якого вдалося відбудував пекарню, актовий зал Народного дому, збудувати магазин, а також здобув для міста концесію на гуртівню солі. Проте 4 липня 1926 року її директором став молодий адвокат д-р Петро Гайдучок, який у 1923 році розпочавши адвокатську діяльність у Судовій Вишні і спершу був членом Наглядової ради спілки (з 4 липня 1925 року). З кінця 1920-х років бюджет Народного дому постійно зростав і у 1929 році він станови понад 10 000 злотих, а у 1938 році — не менше 60 000 злотих.

Сьогодні у приміщенні Народного дому знаходиться історико-краєзнавчий музей Судової Вишні, засновником і директором якого був місцевий вчитель Тадей Дмитрасевич. У музеї налічується близько 350 експонатів, багато цікавих матеріалів про історію міста кінця мідно-кам'яного — початку бронзової доби. В експозиції є фотокопії рукописів письменника-полеміста, літературного і громадського діяча Івана Вишенського.

Посилання: wikipedia