Раковецький замок

Зведений галицьким підчашим Домініком Войцехом Бенявським (Беневським, Бенєвським) гербу Радван у середині XVII століття. Будівництво завершене в 1660 році.

У 1657 році замок (на той час ще недобудований) витримав облогу козаків. Через десятиліття, у 1667-му, твердиню (також безуспішно) намагались штурмувати татари. Проте туркам двічі (у 1672 та 1676 роках) вдавалося її захопити і зруйнувати. Поляки її відбили. Після відбудови Раковецький і сусідній Чернелицький замки стали важливими форпостами Речі Посполитої у війнах короля Яна ІІІ Собєського проти турків, зокрема у волоських походах 1685—1691 років.

Наприкінці XVII століття там, де містився Раковецький замок, була переправа через Дністер, а в замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стратегічний об'єкт ставав місцем військових сутичок.

В XVIII ст. замок втратив своє оборонне значення і слугував за житло. Під час боротьби барських конфедератів в 1769 році фортецю спалили російські війська. Замок більше не відновлювали. 1840 року власник Раковця Дверницький організував на території замку поташеву фабрику, але й вона невдовзі згоріла. Наприкінці того ж століття власником руїн став Шмуль Баран. З часом місцеві жителі розібрали рештки оборонних мурів для власних будівельних потреб. За окремими свідченнями ще в 60-х рр. ХХ ст. були великі фрагменти оборонних мурів навколо збереженої східної башти. Образ із замкової каплиці зберігався у сільській церкві до Першої світової війни.

В радянські часи вежа охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1155).

Посилання: wikipedia