Отців Василіян. Монастир

Бучацький монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього — монастир отців Василіян на горі Федір у м. Бучач. Заснований 7 грудня 1712 р. на підставі фундаційної грамоти магната Стефана Александера Потоцького, виданої в Любліні.

Вигнання Яном Потоцьким ченців східного обряду з монастиря Святої Трійці в Бучачі та передача його домініканцям спричинило неодноразові скарги василіян Литовської провінції (до неї належав монастир) до Конгрегації de Propaganda Fide в Римі на дідичів Потоцьких. Тому за її дорученням Стефан Александер Потоцький заснував новий монастир.

На думку деяких дослідників, Потоцькі, бажаючи мати у своїх володіннях освічене греко-католицьке українське духовенство, з дозволу верховної світської і духовної влади запросили до Бучача з Литовської провінції чину отців Василіян. До міста приїхали 6 монахів, які підпорядковувалися протоархимандриту (тобто генералу) ордену.

Для діяльності заснованого монастиря засновники надали — вказано у фундаційній грамоті — 30 000 злотих капіталу, забезпечених на маєтностях, з якого бучацька оренда мала платити 7 % двома ратами. Також привілеєм надавали фільварок з садами, городами, орним полем, сіножатями, пасовищами на бучацькому передмісті Пушкарі, до цього — 4 підданих, які мали виконувати повинності. Монахи мали право вільно молоти збіжжя на млині у Звенигороді, вільно рубати ліс коло цього села для опалення, вільно ловити рибу в Стрипі, мати пасіку, не платити з неї десятину. Першим їх помешканням був збудований при костелі Св. Хреста «дворик монастирський», в якому могли проживати 3 монахи; решта проживали в монастирі Рукомиша.

Посилання: wikipedia