Золотопотіцький замок

Замок зведено коштом брацлавського воєводи Стефана Потоцького та його дружини Марії Амалії Могилянки-Потоцької на рубежі XVI-XVII століть (приблизно у 1568–1631 роках) за наказом короля Речі Посполитої Сиґізмунда III Вази за так званою «форталіційною системою». До кінця 18 століття був житловим; постійно в ньому проживала родина власника Потоку Золотого Яна Потоцького, сина фундатора. Був головною резиденцією С. Потоцького який полюбляв тут перебувати, його сина Яна до турецько-татарської навали та зруйнування у вересні 1676 р. 1672 року замок захопили турецько-татарські війська під проводом султана Мехмеда IV; оборона тривала два дні, захисники здали твердиню.

Близько 4—5 вересня 1676 року замок захопили (шляхом руйнування мурів вибухівкою) і зруйнували турецько-татарське військо під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шейтана». Залога замку під командуванням поручника Фридерика (або Йоахіма) фон Мелляйна (пол. Fryderyk lub Joachim von Mellein) чинила спротив, за що вся, разом з людьми, які перебували в замку, була страчена (покарана на горло). Замок був спалений, найбільш зруйновані були наріжні та в'їзна вежі.

Частково був відбудований після відходу турків опікунами неповнолітнього тоді власника Потоку Золотого Стефана Александра Потоцького. Відбудований на початку XVIII століття.

Посилання: wikipedia