Довжанский замок

Довжа́нський за́мок — руїни укріплення в селі Довге Іршавського району Закарпатської області. Зведене феодалами Долгаї в XIV—XV ст. та зруйноване в XV—XVI ст. Довжанська фортеця — одна з найзгадковіших на Закарпатті. Є документальні підтвердження про її існування, але жодні спеціальні дослідження ніколи не проводились. На сьогодні достеменно не відомо, де саме стояв замок.

Перші дерев'яні укріплення на місці замку були зведені наприкінці ХІІІ — на початку XIV ст. в районі перетину доріг Боржавської долини зі шляхом, що вів через Липецько-Полянський перевал у долину річки Ріки і до Хустського замку, розташованого на відстані 32 км у південному напрямку. На жаль, дерев'яна фортеця проіснувала недовго і була знищена вогнем. Існування стародавнього укріплення підтверджується топонімом «городище» — так у селі називають урочище біля злиття річки Боржави та її притоки Свинки. Можна припустити, що завдяки вдало обраному місцю, довжанське укріплення мало важливу стратегічну роль у захисті прикордонних районів Угорської держави.

У XIV—XV ст. село Довге стає центром північно-марамороських володінь (Довжанської домінії) феодалів Долгаї, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт — de Dolha (приставка, яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина).

Посилання: wikipedia