Святої Трійці 1910 р

Обіч вузької дороги, що веде в центр міста, розташований православний мурований храм Святої Трійці 1910 року, який є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 324-м). Перша письмова згадка про церкву відома з 1510 року, але православна парафія, очевидно, почала функціонувати значно раніше. Судова Вишня була центром одного з деканатів Перемиської єпархії, до якої входила до 1946 року. У різний час парохами храму були о. Василь Завалкевич (у період 1743—1765 роки), о. Михайло Завалкевич (1765—1799), о. Іван Войтович (1871—1890), о. Віктор Решетилович (1891—1894), о. Василь Кондрацький (1895—1920).

Відомий дослідник українських дерев’яних церков Михайло Драґан описуючи старий дерев'яний храм (збулований 1637 року), зазначає, що він споруджений за взірцем візантійських базилік (апсидів) —– церква складалася з простору нав, замкнених від сходу трьома апсидами, з яких середня (бема) була більшою від бічних (протезіс і діяконікон). Всі три апсиди займали усю ширину нав. Драґан, систематизуючи дерев’яні церкви XVI-XVII ст. з трьома апсидами у плані, відніс судововишнянську церкву до гранчастих пресвітеріїв з прямокутними бічними апсидами. Церква мав однорідний верх з одним восьмибічником і одним заломом. Між тим, вона була зразком будівництва, коли усі вікна бабинця і пресвітерії є округлі.

У 1890 році громада міста Судова Вишня замовила в архітектора Василя Нагірного план мурованої п'ятибанної церкви Святої Трійці, а стару дерев'яну продала у Шишоровичі. Цьому передувала тривала процедура отримання дозволу з Мостиськ та Львова, де спершу наполягали на тому, щоб провести реставрацію старої церкви замість будівництва нової, а згодом рекомендували будівництво на іншій ділянці поза межами центру містечка.[43] У результаті через брак коштів лише у 1910 році була споруджена одно банна будівля за проектом Нагірного. Вона була освячена 4 грудня цього ж року єпископом Костянтином Чеховичем. Тоді настоятелем храму був Василь Кондрацький, який був близьким другом видатного українського письменника Івана Франка. Нова церква довгий час була не уряджена. Лише у 1935 році встановлено і позолочено новий іконостас та престіл. Цю роботу виконав золотар Микола Павлик з Жовкви, а ікони були намальовані Антіном Манастирським.

Посилання: wikipedia