Вірменська церква.

Костел Різдва Діви Марії — діючий (від 2016 року) вірменський парафіяльний храм, пам'ятка сакральної архітектури барокового стилю 2-ї половини XVIІI століття у місті Бережани Тернопільської області. 

У 1682 році у Бережанах загалом нараховувалося 133 будівлі польських та руських родин, 55 — єврейських, 10 — вірменських, 20 шляхетських садиб. Кількісний склад населення (з околицями) перевищував 2300 осіб. Але вплив вірмен у місті на той час був незначним. На 1709 рік у місті нараховувалося вже 300 міщанських будинків. Серед них: 17 вірменських та 130 єврейських. Значимість вірмен збільшувалася, посилювався їх соціальний статус. Власне тоді й змінилося їх духовно-релігійне життя, адже привілеєм Адама Миколая Сенявського у 1710 році вірменам надано земельну ділянку під спорудження власного храму та створення окремої парафії. Цього ж року дерев'яний храм було збудовано.

Вже у 1750-х роках храм зазнав значних ушкоджень, переважно через вплив природних чинників (дощ, сніг, вітер) та поступово руйнувався. Тоді й вирішили на його місці збудувати новий кам'яний храм. За ініціативи та коштом місцевого пароха о. Деодата Горбача у 1746 році розпочалося будівництво нового Вірменського костелу, яке тривало 18 років. У 1791 році храм освятив львівський вірменський архієпископ Яків Туманович. Церква була освячена на честь святого Григорія: його ім'я носив один із бічних вівтарів; інший був на честь святої Анни, а головний — Непорочного Зачаття Діви Марії. Вона являла собою однонавову споруду з куполом, що мала виразні риси пізнього бароко. Дах двоскатний, покритий ґонтом та увінчаний сигнатуркою. Купол споруди покритий бляхою. На фронтоні споруди здавна був розпис — святий Григорій (на початку ХХ століття його замінили зображенням Діви Марії). В інтер'єрі церкви збережена цінна ліпнина, рельєфні зображення святих Домініка, Йосифа, Миколая, Станіслава і Франциска, фрагменти настінного розпису. Головний фасад орієнтований на схід, а від вулиці відгороджений великим муром з бійницями, що перетворював храм на один з елементів оборонної лінії міста.

Посилання: wikipedia