Пресвятої Богородиці. XV століття (ХІІІ-XVI). Оборонна церква

Росо́хи — село Самбірського району Львівської області у Прикарпатті.

Через село протікає річка Лисівка, — ліва притоки річки Борсукі. За місцевими легендами історія села налічує не менше 800 років, хоча офіційна згадка про село датується 16 ст. Назва села походить від слова «росоха» (глибокий крутояр, бескид).

Вчений-реставратор Іван Могитич вважав, що церква в Росохах була побудована вже в 13 столітті, хоча більшість дослідників схиляються до версії, що храм звели кількома століттями пізніше. Як місце для будівництва храму вибрали невеликий пагорб, розташований біля дороги, що перетинає село.

Крім культових функцій, храм, як найґрунтовніша споруда села, використовувався ще і як головний пункт оборони Росохів. За його стінами могли сховатися жителі села під час набігів татар, або у випадку іншої військової загрози.

Матеріалом для побудови церкви послужили плоскі ламані камені, скріплені вапняним розчином з домішками товченої кераміки і деревного вугілля. Храм тричастинний з трьома верхами. У його об'ємно-просторовій композиції були використані прийоми, властиві дерев'яній архітектурі. Церква складається з квадратного в плані неф, до якого із заходу примикає квадратний бабинець, а зі сходу — прямокутна в плані апсида. Бабинець та апсида мають меншу ширину і висоту, ніж неф. Товщина стін церкви перевищує 1 м, місцями доходить до 1,5 м. У західній стіні бабинця прорізаний прямокутний дверний отвір, перекритий лучковою аркою. Північну і південну стіни нефа прорізають по 2 вікна, влаштовані у нішах, вони також перекриті лучковими арками. У південній та північній стіні апсиди влаштовані 2 невеликих віконця. Всі три обсяги храму здаються приземкуватими. Відчуття потужності споруди церкви підсилюють масивні похилі контрфорси, якими укріпили кути бабинця, нефу і апсиди. Точно невідомо, як саме виглядали верхні частини храму в початковому періоді його історії. За кілька століть їх могли сильно перебудувати, в результаті чого церква могла втратити ряд архаїчних оборонних рис, оскільки, ймовірно, саме її верхня частина колись була пристосована до оборони. Пізніше, після ряду перебудов, кожен з обсягів церкви покрили ґонтовою шатрової покрівлею з заломами.

Посилання: wikipedia