Вітольда Стефануса. XIX століття.Маєток

Село Черниця, згідно з першими письмовими згадками, засноване близько 1578 року. На рубежі XVI - XVII століть тут було збудовано замок, який проіснував до середини XVIII століття, а пізніше був перебудований на панський маєток. Сама назва стверджує, що в сиву давнину тут був монастир (черне­ча оселя), хоча жодних документальних даних про це не збереглося. Існування монастиря в Черниці підтверджується лише переказами ста­рожилів. Кількість черниць могла бути до 10 осіб - такі монас­тирі у цей час ніде не реєструвалися. Пізніше, коли в 1647 році граф С. Ржевуський заснував у Роздолі укріплений монастир ордену кармелітів, вірогідно, що черниці пере­їхали туди,а монас­тир у Черниц припинив своє існування.
Розбудова села розпочиналась навколо замку, а пізніше - те­риторією панського маєтку. Про існування церкви на той час немає документальних підтверд­жень. Зате відомо, що в церкві села збереглося Св. Євангеліє, видане у Львові Братством Ставропігії, датоване 1665 роком. У цьому Євангелії є дарчий напис.У церковних актах збереглась давня печатка с. Черниця. Другий історичний факт, записаний у хроніці м. Долина, свідчить, що в 1694 році через с.Черниця з-під Львова переходив загін татарських військ у напрямку Жидачева і Долини, грабу­ючи по дорозі місцеве населення.
Як було заведено з тих часів, майже всі населені пункти, на випадок наближення непроханих гостей чи ворогів,облаштовувались сторожо­вими вежами - баштами. Їх будували на найвищих горбах, біля них постійно чергувала сторожова варта. Така сторожова башта була в Черниці. Місцевість, де стояла така сторожова башта, дотепер має на­зву “біля Башти”.
За переказами, такі сигнальні вежі стояли поблизу сіл Крупська та Дроговижа. При наближенні татар вартові підпалювали бочки із смо­лою, і чорний дим стовпом піднімався в небо. Це був сигнал тривоги.

Проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина" автор M_A_D_M_A_X

Посилання: wikipedia