Водонапірна вежа 1910р

Водонапі́рна башта в районі Ду́бове — гідротехнічна споруда в системі водопостачання для регулювання тиску і витрати води у водопровідній мережі, створення її запасу і вирівнювання графіка роботи насосних станцій.

Ця вежа була першою водогінною спорудою міста Хмельницький, яке на той час називалось Проскурів. Наприкінці XIX століття місто почало швидко розвиватися і зростати за чисельністю, і пов’язане з цим питання водопостачання стало займати чільне місце в житті городян. У XIX столітті це питання вирішувалося за допомогою численних водоносів, які черпали воду з Південного Бугу та розвозили її по проскурівських дворах. Але без дотримання санітарно-епідемологічних норм, вживання води з річки загрожувало городянам інфекційними хворобами та розповскюдженням емідемій. В місті існувало вісім міських та декілька приватних колодязів, яких не вистачало, тому на початку ХХ століття міська влада вирішила будувати в місті водогін. Однак на будівлю бракувало коштів. Тоді в 1910 р. військові 35-го Бєлгородського уланського полку для забезпечення водою військових казарм спорудили водогінну башту, що складалася з двох свердловин та насосної станції. Цей комплекс споруд та мереж, декілька разів переобладнаний, значно розширений та модернізований, зберігся до цього часу, і донині в незначній кількості забезпечує потреби мешканців мікрорайону Дубове.

Водонапірна башта у мікрорайоні Дубове може стати оригінальним артоб’єктом. Наразі пам’ятка архітектури знаходиться на балансі «Хмельницькводоканалу».

Посилання: wikipedia