Залізничний вокзал Запоріжжя-1

Запорі́жжя I (до 1934 року — Олексáндрівськ I) — вузлова дільнична позакласна залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині головного ходу Москва — Севастополь та лінії Донбас — Кривбас. Розташована у південно-східній частині міста Запоріжжя (лінії Синельникове I — Запоріжжя І, Запоріжжя І — Федорівка).

У Запоріжжі чотири залізничні вокзали, які приймають пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення: Запоріжжя II, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II, але головним вокзалом є Запоріжжя I.

Стара будівля вокзалу була зруйнована в ході військових дій під час Другої світової війни[2]. Нова будівля вокзалу в стилі «сталінського бароко» відкрита 25 вересня 1954 року. Введення в експлуатацію вокзалу планувалася роком раніше, але будівництво затяглося, тому на фасаді вокзалу на скульптурі робітника і селянки вказаний напис «1953». Авторство проєкту вокзалу найчастіше присвоюють відомому архітектору Георгію Вегману, але це зовсім не так. У книзі «Архітектура залізничних вокзалів» названі такі автори проєкту вокзалу Запоріжжя І, як архітектор «Мостопроєкту» В. Ф. Скаржинський, М. Хачатурова, Г. Чернишов. Ймовірно, колектив архітекторів працював під керівництвом Георгія Густавовича Вегмана, а скульптурна композиція над центральним входом вокзалу — робота запорізького скульптора Михайла Худаса.

Посилання: wikipedia