Фото Костянтинівська батерея (мінімальні залишки, часів Кримської війни) 1853-56рр.
Mr.Rosewater, CC BY-SA 3.0, via Wikimedia Commons

Костянтинівська батерея (мінімальні залишки, часів Кримської війни) 1853-56рр.

Джерело: Velocian

Костянтинівська батарея (острів Флагшток, острів Батарея) ─ довга штучна коса (гребля), що закінчується укріпленим островом (також штучним), насипана від села Мала Корениха на правому березі Бузького лиману, споруджена за проектом відомого військового інженера Едуарда Івановича Тотлебена.

Острів з укріпленнями отримав назву на честь одного з синів імператора — Костянтина Миколайовича.

Насипана в 1855 році впоперек течії лиману, гребля була одним з елементів системи укріплень для оборони міста Миколаєва в період Кримської війни.

Після захопленням Севастополя британо-французькими військами виникла загроза захоплення міста Миколаєва, який не мав жодних укріплень з боку моря. У зв'язку з цим за наказом імператора Олександра ІІ в Миколаїв був направлений Тотлебен, який проявив себе при підготовці укріплень Севастополя.

12 вересня 1855 Тотлебен прибув до Миколаєва, де йому доручили привести місто в оборонний стан.

Роботи почалися невідкладно, за ними спостерігав імператор. За планом Тотлебена уздовж Бузького лиману була побудована глибокоешелонована оборонна система, що складалася із земляних редутів і батарей.

Одним з основних елементів цієї системи стала Костянтинівська батарея. Гребля перегороджувала Бузький лиман майже до половини його акваторії. На кінці цієї греблі був насипаний острів з укріпленнями, викладеними каменем, і захищений валами. Тут розташували артилерійську батарею, на протилежній стороні лиману була Кауфманівська батарея (Бузький редут). Обидві батареї перекривали вогнем вузький прохід, що залишався для суден по фарватеру.

З боку фарватеру від батареї під час її спорудження було створено пальову загороду «ряжі» з колод, пов'язаних бочками, завантаженими каменями. Між ряжами й пристанню Широкої Балки був залишений прохід у 200 сажнів, що прострілювався прицільним вогнем батарей. Згодом при розчищенні фарватеру велика частина зрубів знищена, але в безпосередній близькості до острова вони збереглися. На всі споруди оборонної системи було витрачено не більше двох місяців. У будівельних роботах брали участь понад 10 тисяч осіб, зокрема солдати і жителі Миколаєва.

Посилання: wikipedia