Музей ім. Йосипа Бокшая

1809р.

Будинок був збудований безпосередньо для потреб адміністрації Ужанського комітату, де вона й розміщувалася до Першої світової війни. Але це приміщення стало також і осередком культурного та суспільного-політичного життя міста, тут проводилися різноманітні урочистості, зустрічі, театральні вистави тощо. За окремими даними, 1840 року до лівого крила будинку було добудовано комітатську в'язницю і каплицю для в'язнів. Інформації щодо місця розташування каплиці немає і, за припущеннями, це могла бути будівля вглибині двору.

6 січня 1852 року у Комітатському будинку відбувся благодійний вечір, на якому місцевий театральний гурток представив виставу «Шаріка, або Сільська простота». На зібрані кошти було куплено перші дванадцять ліхтарів, що започаткували вуличне освітлення Ужгорода.

10 лютого 1878 року, на засіданні Ужанського культурного товариства у Будинку жупанату, одним із його членів, Лойошем Зеканем, всім присутнім вперше було продемонстровано роботу телефонного апарату.

8 травня 1919 тут відбулося засідання Центральної Руської Народної Ради, на якому було прийнято рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини. Тоді ж Будинок правління Ужанського комітату став резиденцією губернатора Підкарпатської Русі і в ній оселився та почав працювати Григорій Жаткович, американський юрист русинського походження, який першим обійняв цю посаду. 22 вересня 1921 року у резиденції було організовано прийом на честь президента Чехословаччини Томаша Масарика.

Починаючи з 1933 року, будівля почала втрачати своє призначення: спочатку кілька кімнат було віддано земському музею, експозицію якого складали експонати, що стосувалися природи, господарства, етнографії Закарпаття. За радянських часів тут розмістилися окремі служби міської влади, спілки художників і письменників, з 1965 — також і книжкове видавництво «Карпати».

Навесні 1979 до будівлі було перенесено фонди Закарпатського обласного художнього музею, який нині займає більшу частину приміщень колишнього Будинку правління Ужанського комітату.

Посилання: wikipedia