Фото Музей авіації

Музей авіації

Джерело: Velocian

Історія Конотопського музею авіації розпочалася 2004 року зі створення оглядового майданчику зразків авіатехніки на території 72-ї навчальної авіаційної бази під час її розформування. Його експозицію тоді становили три типи списаних вертольотів 72 АБ сімейства Міля: Мі-2, Мі-8Т і Мі-24К і Мі-6А, наданим Державним підприємством Міністерства оборони України — Конотопський авіаційний ремонтний завод «Авіакон». Після розформування 72АБ(н) вертольоти перебували на балансі авіаційної комендатури, а після її розформування, у 2005 році, як техніка Міноборони України, була передана до Луганського авіаційного ремонтного заводу і потрапила у створений при заводі авіаційно-технічний музей, де і перебуває донині.

  
Експозиція музею авіації в Конотопі
2007 року за ініціативи міської влади розпочалась робота з пошуку та отримання авіаційної техніки для створення музею авіації. На початку 2008 року Міноборони України ухвалило рішення про передачу 4 вертольотів від МОУ до основного фонду Конотопського міського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського, у складі якого почав створюватись відділ «Музей авіації». Завод «Авіакон» взяв безпосередню участь у створенні музею. На підприємстві виконано велику роботу з приведення вертольотів до стану музейних експонатів. ДП МОУ «Авіакон» надав у авіаційну експозицію «Музею авіації» перший бойовий вертоліт СРСР Мі-24А. Музей авіації був відкритий на День міста 6 вересня 2008 року як структурний підрозділ — відділ краєзнавчого музею. Сьогодні музей є одним із 5-ти унікальних музеїв авіації в Україні.

2017 року на території музею був виявлений німецький військовий бункер часів німецько-радянської війни. Протягом 2018—2019 рр. тривав збір коштів на реставрацію бункера та відкриття в ньому нової музейної експозиції, присвяченої історії Конотопського аеродрому з 1912 по 1941 рік. Навесні 2019 року розпочалися відновлювальні роботи. 7 вересня 2019 року відреставрований бункер з новою експозицією відкрито для відвідувачів

Посилання: wikipedia