Фото Антонієві печери та Іллінська церква
Test-off, CC BY-SA 3.0, via Wikimedia Commons

Антонієві печери та Іллінська церква

Джерело: Velocian

Іллі́нська це́рква — чинна мурована церква ХІІ—XVIII століть, що входить до ансамблю Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. Церква розташована на схилі Болдиних гір.

 Анто́нієві пече́ри — печерний комплекс ХІ — XIX ст. у Болдиних горах у Чернігові. Комплекс печер, заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва — чернігівським князем Святославом Ярославичем та Антонієм Печерським, одним із засновників Києво-Печерського монастиря.

Церкву було збудовано в ХІІ столітті (хоча літописні джерела не згадують часу зведення храму) біля південного входу до Антонієвих печер, разом з якими вона поклала початок Іллінському монастирю.

Спершу вона виконувала функції хрещальні і належала до рідкісного типу для придніпровської архітектури — була тридільною (започаткувала розвиток тридільного типу храму в українській мурованій архітектурі ХІІІ—XVIII століть), однобанною, мініатюрних розмірів, складалася з прямокутних у плані бабинця, нефу та напівкруглої апсиди. З заходу до бабинця прилягав невеликий притвор.

Під час Татарської навали в ХІІІ столітті Іллінська церква зазнала значних пошкоджень, лише в XVI ст. її було відновлено і добудовано — церковні стіни були увінчані карнизом, над апсидою і бабинцем спорудили невеликі бані і церква перетворилася на трибанну, а з південного боку храму до апсиди прибудували ризницю.

Сучасний вигляд Іллінської церкви — результат перебудов XVII—XVIII століть. Зокрема, 1649 року коштом чернігівського полковника С.Подобайла розібрано притвор і замість нього зведено великий гранчастий об´єм, розширено бабинець, після чого церква одержала трибанне багатоярусне завершення, розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. Унаслідок цих перебудов пам'ятка набула рис українського бароко.

У 1908—1910 роках на північний захід від Іллінської церкви спорудили триярусну дзвіницю (за типом восьмерик на четверику). Нижній двоярусний четверик мурований, верхній восьмерик — дерев'яний. Вінчає дзвіницю двоярусна баня барокових обрисів.

Посилання: wikipedia