Залізничний вокзал 1948р

Черні́гів — дільнична залізнична станція 1-го класу Київської дирекції Південно-Західної залізниці. Розташована в однойменному місті. Вузлова станція з трьома напрямками — на Гомель, Ніжин та Славутич. Поруч розташоване моторвагонне депо «Чернігів» (РПЧ-10).

У 1891 році від станції Крути Московсько-Києво-Воронезької залізниці в бік Чернігова прокладено вузькоколійну залізницю завдовжки 76 верст.

1893 року на лівому березі річки Десна, в районі сучасного шляхопроводу на київській трасі побудували залізничний вокзал. Пасажири доставлялися сюди з міста і зворотно кінним транспортом.

1925 року завершено спорудження нової ширококолійної дільниці Ніжин — Чернігів Південно-Захадної залізниці. Проте поїзди все ще курсували до лівого берега через те, що залізничний міст не був добудований. Пасажири та вантажі були вимушені доставлятися до міста через автомобільний міст.

1928 року завершено спорудження залізничного мосту і станцію з вокзалом перенесли на правий берег.

4 листопада 1928 року завершено будівництво залізничної лінії Чернігів — Новобілицька — Гомель, а згодом і лінії Чернігів — Янів — Овруч.

Біля станції розташувалося локомотивне депо (ТЧ-10), яке займалося технічним обслуговуванням паровозів до 1969 року, коли на зміну паровій тязі прийшли перші дизельні локомотиви — магістральні тепловози ТЕ3 та маневрові тепловози ЧМЕ3. Згодом пасажирські поїзди були переведені на тепловозну тягу ТЕ7.

Приміські перевезення виконувалися секціями дизель-поїздів ДР1П та ДР1А виробництва Ризького вагонобудівного заводу.

У квітні 1986 року, одразу ж після аварії на Чорнобильській АЕС, припинено транзитний рух поїздів на ділянці Чернігів — Овруч. Єдиному пасажирському поїзду № 191/192 сполученням Москва — Хмельницький, що курсував через Чернігів цією дільницею, було змінено маршрут руху через станцію Київ-Пасажирський.

Посилання: wikipedia