Дніпровський художній музей

Ідея відкриття Художнього музею у місті виникла на початку XX століття. 1903 року місцеві художники влаштували у Потьомкінському палаці виставку власних творів, яка «мала за мету задовольнити естетичні потреби місцевого товариства і частково переслідувався чисто практичний бік — покласти початок художньому музею» (з праць Катеринославського наукового товариства). Експоновані на виставці роботи малярів В. О. Корнієнка, І. Г. Горбоносова, І. Д. Євсевського, П. І. Порубаєва, С. І. Піскарьова й стали першими експонатами майбутнього музею.

Засновники закладу, художники О. Лукашевич, М. Моргунов, І. Горбоносов, у пошуках експонатів зверталися до колег-малярів, різних об'єднань художників, колекціонерів, Імператорської Академії мистецтв. 27 квітня (за старим стилем) 1914 року відкрито Катеринославську міську картинну галерею, яка у 1922 році отримала назву Катеринославського державного художнього музею.

Нині у фондах Дніпровського художнього музею — майже 9 тисяч експонатів.

У ДХМ представлено колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII — початку ХХ століть (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.

Найвдалішим придбанням Фондово-закупівельної комісії було придбання у 1967 році стародавньої картини на невеликій дерев'яній дошці та двох офортів. З офортами було простіше, і їх розпізнали як твори Рембрандта. Розколоту надвоє дошку реставрували, а її поверхню почистили у 1976 р. На розчищеній поверхні знайдений підпис і дата — 1630 рік. За попередніми даними твір може належати пензлю Рембрандта раннього періоду творчості. Картина — (портрет-погруддя) з зображенням молодої жінки з перлами.

Посилання: wikipedia