Собор Святого Юра 1762р

Архикатедральний собор святого Юра  (давніше катедральна церква святого Юра) у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 р. при монастирі чину Василіян, –1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві.
Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра №5. Висота над рівнем моря - 321 метр.
З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітулі, тераси з двораменними сходами. брамами у подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки та митрополичі сади (1772).

Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

У давніших джерелах — Катедральний храм святого Юра.

Посилання: wikipedia