Будинок Шпрехера

Буди́нок Шпре́хера (інші назви — Будинок Книги) — перший львівський хмарочос (має 7 поверхів), споруджений у стилі неокласицизму з елементами модернізму у 1912—1921 роках за проєктом Фердинанда Касслера. Розташований в межах державного історико–архітектурного заповідника у Львові — об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО та внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 190-м.

Перший 2-поверховий будинок на цьому місці збудовано 1829 року. Він належав родині кравця Марцелі Громадзінського, який 1847 року побудував чотириповерхову кам'яницю. У 1867 році власником будинку став князь Калкіст Понінський, а пізніше князь Любомирський. З 1880 року в цьому будинку деякий час містилася перша дирекція Галицької залізниці, а також розташовувалася відома «Академічна книгозбірня». В 1902—1912 роках тут діяла популярна серед львівських письменників та художників кав'ярня «Монополь» (власник Ф. Гексель), яку часто відвідував Іван Франко. Постійними клієнтами кав'ярні були також політик Болеслав Вислоух, історики Францішек Яворський і Богдан Януш, професор Василь Щурат, художники Ярослав Пстрак і Фредерик Паутч.

З 1910 року у Львові вийшла заборона споруджувати будинки, вищі, ніж чотири поверхи. Шпрехер спритно обійшов цю заборону. Перший поверх тоді взагалі не рахувався і над ним збудували ніби антресолі, а насправді повноцінний поверх, а над четвертим вибудували величезну мансарду.

Посилання: wikipedia