Давньоруське городище літописного міста Зудичева

Жида́чівський за́мок (Старостинський замок) — оборонна споруда (замок), що був побудований на стрімкому мисі (висота 20—25 м) між штучним озером і болотистою долиною річки Стрий. Пагорби, на яких стояв замок, розташовані біля північної околиці міста Жидачева (Львівська область).

У княжу добу ХІ—ХІІІ ст. на мисі розташовувалось одне з городищ літописного міста Зудеч (нині Жидачів). Відомо, що Данило Галицький 1257 року захопив і зруйнував одне з городищ Жидачева, зайняте опозиційними до нього боярами.

На кінець XIV ст. дерев'яний замок належав польсько-угорським пануючим династіям. З XV ст. став резиденцією королівських старост Жидачівського повіту Львівської землі Руського воєводства. Староста Жидачева і каштелян Кракова Ян з Чижова 8 січня 1448 року домовився з міщанами Жидачева про їхню участь у будівництві старостинського замку з умовою, що їх більше не залучатимуть до ремонту, відбудови, охорони замку. Замок був захоплений 1648 року козаками, які його зруйнували, знищили міські архіви. Згідно з люстрацією 1661 року дерев'яний замок вже був відновлений. Він занепав впродовж XVIII ст, а намір 1767 року старости Михайла Жевуського відновити замок не був виконаний.

До нашого часу про фортифікації на мисі нагадують лише глибокі рови і назва — Замкова гора.

Посилання: wikipedia