Фото Кафедральний Собор Св. Павла (Одеська кірха) 1897р.
Nata Naval, CC BY-SA 3.0, via Wikimedia Commons

Кафедральний Собор Св. Павла (Одеська кірха) 1897р.

Джерело: Velocian

Центра́льний лютера́нський кафедра́льний собо́р Украї́ни Св. Павла́, також відомий під назвою Оде́ська кі́рха — історична будівля в місті Одеса і головний храм лютеранської громади.

Кірха та її архітектори
Ще за часів імператриці Катерини ІІ розпочата компанія по залученню до Російської імперії німецьких колоністів. Частка з них отримала землі в новозахоплених землях, що входили до володінь Османської імперії південніше земель провінції Україна. Компактне поселення німецьких колоністів було і в Одесі. Для лютеранської громади міста і була побудована перша лютеранська кірха, освячена в 1827 року. Її автором-будівничим був архітектор Франческо Боффо. Церемонія відкриття була проведена 9 жовтня 1827 року. Ця дата вважається датою заснування церкви Святого Павла.

Зростання релігійної громади привело до необхідності реконструкції храму наприкінці XIX столітті, виявилось, що стан будівлі непридатний для реконструкції. Для збереження коштів влітку 1894 року було прийнято рішення залишити частину фундаментів і перший ярус вежі, який було складено не з штучного каменю, а з дикаря. Проект нового храму виконав архітектор німецького походження Герман Карлович Шеврембрандт, одним з його помічників був майбутній архітектор А. Б. Мінкус, а підрядні роботі і консультацію здійснював архітектор швейцарського походження Християн Якович Скведер. 12 (24) червня 1985 відбулася урочиста закладка храму. За проектом храм мав вмістити 1500 осіб. Новий лютеранський храм мав три дзвони. Загальна сума витрат на будівництво становила 110 000 рублів. Церемонія відкриття була проведена 25 червня (7 липня) 1897. Храм мав розміри: довжина 50 м, ширина 22 м, висота дзвіниці становила 48 м. У той час церква Святого Павла була третьою за величиною лютеранською церквою після Санкт-Петербурга і Москви.

Особливістю старої і нової лютеранський церков було те, що головний вхід був спрямований на північний схід, що було обумовлено розташуванням ділянки.

Посилання: wikipedia