Спасо-Преображенський собор 1838р

Спасо-Преображенський собор 1838р., Болград, Соборна площа, 26 (пл. 28 червня), сквер (перетин просп. Соборного і вул. Шпитальної)

Храм будувала болгарська громада, що становила у місті більшість. Зведення храму розпочато 1833 року за проєктом архітектора Авраама Мельникова, а завершено 1838 року. Площа храму — 2000 м². Будівництво коштувало 750 тисяч рублів асигнаціями й усі ці кошти зібрала місцева громада без допомоги держави. Після завершення будівництва імператор Микола I подарував кафедральному собору 12 дзвонів різного звучання, серед яких і головний дзвін на дзвінарню храму.

З моменту освячення собору служба проводилась болгарською, потім румунською, церковно-слов'янською мовою з російською простонародною вимовою. Вівтар храму зберігав царський указ від 29 грудня 1819 року, у якому були наведені привілеї болгарським переселенцям. Для болгар цей собор за своїм значенням дорівнює собору Святого Олександра Невського в Софії.

Трипрестольний Преображенський собор має висоту 50 метрів. Це масивна хрестовокупольна споруда, складена з блоків місцевого вапняку-черепашнику.

Інтер'єри собору у 1912–1914 роках розписував Павло Піскарьов, який у той самий час працював і в Свято-Покровському соборі Ізмаїла. Відповідно до давньої православної традиції, автор зобразив у куполі Спасителя-Вседержителя із хрестом у руках, що спрямовує на шлях істини. У простінках вікон підкупольного барабана художник намалював образи дванадцяти апостолів, у вітрилах — євангелістів, а на стінах і склепіннях — сцени зі Старого і Нового Заповітів. Тоді ж вирізьбили і вкрили сухозліткою іконостас головного вівтаря собору, а бічні іконостаси (північний — архістратига Михайла і південний — святого Іоанна предтечі) зробили ще в XIX ст.

Посилання: wikipedia