Брама колишнього Румунського кладовища

Вхід до меморіалу Ізмаїльської фортеці. Брама колишнього Румунського кладовища, тепер головні ворота Свято-Миколаївського монастиря.

Форте́ця Ізмаї́л (тур. İsmail Kalesi) — турецька фортеця, що існувала в XVI—XIX століттях на березі Дунаю на території сучасного міста Ізмаїл. Важливий стратегічний об'єкт у період російсько-турецьких війн.

За даними історика В.О. Постернака, Ізмаїл як фортеця згадується у перепису від липня 1592 року. Згідно з ним Ізмаїл — невелика укріплена фортеця із військовим гарнізоном, 36 охоронцями та 53 кінними вершниками. За межами фортеці — 10 християнських районів. Відомо, що фортецю збудував Мехмед Ага, проте вона мала нетривалу історію існування.

Посилання: wikipedia