Святих Миколая та Анни

Костел святих Миколая та Анни — оборонна культова споруда в місті Бібрка Перемишлянськогго району Львівської області, збудована у XVII ст. на місці попереднього храму XIV ст. Занесений до Реєстру пам'яток України національного значення за № 461/0.
Бібрка належала до королівщини і в 1433, 1469 роках отримувала королівські привілеї про надання магдебургії. За легендою римо-католицьку парафію у Бібрці заклав 1402 року шляхтич Завіша Чорний, а перша документальна згадка про неї походить з 1469 року, коли король Казимир IV Ягеллончик надав парафіяльному костелу два лани землі, город, ґрунт для будівництва будинку. На кінець XVI парафія виступає вже як препозитура, до якої відносилось до 30 поселень. У 1628 році пробощ Яків Розбицький, що був мансионарієм львівської катедри, інкорпорував препозитуру в Бібрці до колегіуму мансионаріїв. Архієпископ львівський Ян Скарбек у 1722 році подавав, що патронат виконують самі мансионарії і один з семи перебуває тут. Парафія відносилась до Рогатинського деканату, а з 1787 — до Свірзького.

На 1600 рік при парафії існував шпиталь, діяло декілька братств. Відомості з історії парафії костелу є доволі скупими, оскільки його архів згорів разом з будівлею староства у Бібрці в час російської окупації 1914 року.

Посилання: wikipedia