Святого Миколая

Церква святого Миколая — пам'ятка архітектури національного значення в місті Бучачі Тернопільської области. Найдавніший збережений мурований храм міста. Збудований як православний. Нині — храм ПЦУ, раніше — храм УАПЦ, ще раніше — деканатний храм Галицької греко-католицької митрополії УГКЦ. Розташована за адресою: вул. Святого Миколая, 8.

За переказами, церква збудована на місці храму Івана Хрестителя, в якому перебувала його ікона, яку шанували вірні.

Теперішній мурований храм святого Миколая почали будувати на початку XVII ст. на місці дерев'яної церкви. Збудована та освячена 1610 року. Фундаторами зведення храму стали Марія Могилянка та її чоловік — подільський генеральний староста Стефан Потоцький, що підтверджує зображення їхнього шлюбного герба (Потоцьких-Могилів) над дверима церкви. Церква святого Миколая була першим повністю кам'яним храмом у місті. В тодішніх актах називалась «міською». 23 липня 1700 року дідич Бучача Стефан Александер Потоцький видав привілей, зокрема, щодо стосовно церковних маєтностей, звільнення від податків, призначення адміністратором парафії о. Дмитра Желенського.

Під час ремонту іконостасу тодішній парох о. Михаїл Курилович звернув увагу на ікону Івана Хрестителя, яка перебувала на дзвіниці. Пізніше її забрав для реставрації Войцех Дідушицький, а в 1920-х роках вона перебувала на одній з виставок у Львові.

29 червня 2008 р. у Львові на Міжнародному ярмарку колекціонерів виставили стару оригінальну світлину (розмір фото 23х29 см, картонного планшету 27,6х34 см), наклеєну на картонний планшет, із зображенням іконостаса церкви святого Миколая в м. Бучачі.

Близько 400 років церква св. Миколая — осередок духовності для бучачан. Храм використовували для богослужінь спочатку й нині православні, тривалий час — вірні УГКЦ (наприклад, теперішній дзвін встановлений у 1920-х рр., коли в церкві служив парох Бучача о. Денис Нестайко).

Посилання: wikipedia