Миколая Чудотворця. Собор Святого

Свято-Миколаївський собор — культова споруда ПЦУ. Будівництво закінчено 1910 року. Відноситься до пам'яток архітектури Кременчука.

Збудований 1910 на кошти полтавської дворянки Котович у готичному стилі. Вона заповіла церкві значні кошти, яких вистачило на ремонт діючого костелу в Полтаві та будівництво нового у Кременчуці. Функціонував як Римо-Католицька базиліка до 1919. Після встановлення радянської влади богослужіння були заборонені, а приміщення експропрійоване більшовиками. До 1970-х у ньому розміщувались будинок культури, будинок урочистостей, будинок офіцерів, кінотеатр, дитячоюнацька спортивна школа № 2 (1971—1991).

Богослужіння відновлено 17 грудня 1991 громадою УАПЦ. Після Об'єднавчого Собору 1992 храм став належати громаді святого Миколая Чудотворця УПЦ КП, а після Об'єднавчого Собору 2018 року — ПЦУ. У приміщенні проведено будівельні оздоблювальні та ремонтні роботи. Святині: ікона священномученика Макарія з частинкою його мощей, ікона великомучениці Варвари з частинкою її мощей.

У новітній час громада зареєстрована 15.04.1999 за № 200 по вул. 29 Вересня, 16/34. Богослужіння проводяться у культовій споруді.

За час приналежності храму до православ'я було прибудовано портал, встановлено куполи з Хрестами на ньому. Було виготовлено чотириярусний різьблений іконостас (у тому ж стилі Престіл, жертовник, тетрапод, аналої, требні столи і лави), паркетне покриття. Оздоблено стіни деревом і живописним розписом: Вівтаря, центральної частини собору (Храму віруючих), кліросу, притвору, порталу. З 1996 року над розписами трудився київський іконописець Максим Ладєйщиков, який і виконав більшу частину робіт. З 2007 року і до сьогодні ці труди продовжує кременчуцький художник Микола Бутко.

Посилання: wikipedia