Кремене́цький за́мок на горі Бона

Кремене́цький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку.

Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м). Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).

Резиденція крем'янецьких старост.

Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути:

1226 — угорський король Андрій ІІ,
1240—1241 — хан Батий — (Кременецький — один з трьох замків, які узагалі вціліли під час монгольської навали на території всієї Русі),
1255 — Куремса.
1261 замок був знесений за наказом князя Василька на вимогу Бурундая. Відновили у 14 ст. руський князь Любарт-Дмитро, та русько-литовські князі Вітовт, Свидригайло.
16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — крита гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кривоноса. Вбитих під час штурму, за легендою, поховали на П'ятницькому цвинтарі. Згодом замок втратив значення, більше його не відбудовували.
2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.

Посилання: wikipedia