Свято-Троїцький собор 1910 р.

Православні християни Берестечка давно хотіли побудувати власний великий храм в місті, як пам'ять про загиблих у Берестецькій битві козаків.

У 1910 р. архієпископ Антоній (Храповицький) освятив місце, на якому розпочалося будівництво святині. Його очолив місцевий священик, згодом настоятель цього храму, отець Іоан Нікольський. На будівництві собору працювали усі жителі міста, та швидко скластися їх бажанню не вдалось, адже у 1914 році розпочалася Перша світова війна, ворожі війська розібрали колони і пілони собору, його східну стіну пошкодив снаряд, тому будівництво призупинили на десятиліття. У 1927 р. вдалося освятити Підземний храм під склепінням головної церкви стараннями настоятеля храму та місцевих жителів . У 1932 р. Троїцький собор увінчали хрестом. У 30-х роках XX ст. польська влада запропонувала православній українській громаді перекрити дахом ще недобудовані стіни собору. Тому до 1938 р. незавершений собор був перекритий куполом на рівні зведених на той час стін.

За проектом архітекторів собор мав складатися з трьох частин — підземного храму, основного та верхнього. Однак, через великі труднощі спорудження храму затягнулося, а після Першої світової війни поляки знову заволоділи Берестечком, і польська влада заборонила звести Верхній храм, адже тоді він би перевищував місцевий католицький костел. Було збудовано лише основний та підземний храми.

За радянських часів приміщення храму використовувалося як склад.

Лише у 1991 році, зі здобуттям незалежності Україною у соборі поновилися Богослужіння. Через декілька років розпочалось добудовування храму, а в 2001 році після відвідин міста президентом України Леонідом Кучмою, було виділено 20 мільйонів гривень на реконструкцію собору. Його було накрито, поставлено 3 мідні куполи та 3 позолочені хрести.

Настоятелем собору у 1991-2019 роках був протоієрей Димитрій Петрущак. У 2010 році собор відзначав своє сторіччя. До цієї знаменної дати був надрукований календар.

Посилання: wikipedia