Караїмська кенаса. (Спортивний клуб «Спартак»)

Для спорудження будівлі по всіх містах було організовано збір пожертв, який дав близько 16'000 рублів. Загалом нова кенаса коштувала приблизно 25'000 рублів. Кошти на підведення електрики були залишені в заповіті Панпулова. Скарбником комітету з управління будівництвом був І. М. Айваз.

Внутрішнє оздоблення храму та його прикраси зроблені на кошти місцевих караїмів. Спорудили вівтар брати О. М. і М. М. Панпуловы. У дворі кенаси споруджена красива залізна сукка́, побудована на кошти відомого бердянського підприємця М. Д. Бурназа.

Церемонія урочистого відкриття нового храму відбулася у присутності гахама С. М. Панпулова і всієї місцевої громади. Кенаса відкривалася по три рази на тиждень, причому в неділю — для екскурсій. У 1912 році газзаном кенаси був С. І. Культе, який заступив місце свого покійного брата, а габбаєм — М. Д. Бурназ.

За повідомленням К. В. Ханацького, у 1867 році серед жителів Бердянська проживав 141 караїм. Тоді ж, імовірно, було побудовано будівлю старої кенаси, яка згодом зруйнувалася, а нова будівля була побудована на місці старої через майже півстоліття. Незважаючи на те, що бердянська караїмська община, яка складалася з 90-100 сімейств, вважалася однією з найбагатших і налічувала багато великих торговців, а тютюнова фабрика С. Оксюза славилася на всю округу, до початку Першої світової війни велика частина місцевих караїмів виїхала в інші міста, і в Бердянську залишилося не більше 35 родин, а тому суспільне життя було розвинене дуже слабо.

У середині 20-х років XX століття кенасу було закрито, а майно розпродано; зберігся акт про вилучення і розпродажу майна бердянської караїмської кенаси на загальну суму 1141 рублів 75 копійок (86 найменувань, у тому числі п'ять сувоїв Тори, 250 молитовників, бронзові свічники і т. д.)

Починаючи з 30-х років кенаса використовується не за призначенням: як і в севастопольській кенасі, в її стінах знаходиться спорт-клуб «Спартак»

Посилання: wikipedia

Джерело фото: wikimapia