Свято-Михайлівська церква 1875р.

Свято-Михайлівська церква в с. Миколо-Бабанці збудована в 1795 році. Освячена вона в день Михаїла Архангела. Спочатку церква була дерев’яна. Сільська громада виділила в користування церкві 33 десятини землі.
В 1870 році на пожертвування громадян села навколо дерев’яної церкви було розпочато будівництво сучасної цегляної церкви і закінчено в 1875 році. Цеглу на будівництво церкви надано з місцевого цегляного заводу, що належав поміщику Івану Балману. Цегляний завод знаходився між селами Миколо-Бабанка та Василівка.
Одночасно з будівництвом церкви розпочато будівництво церковної сторожки, будинку для священника та 3-річної церковно-приходської школи. Навколо церкви збудовано кам’яну огорожу з красивими вхідними воротами, на яких було зображення Михаїла Архангела. Сама церква була гарно оздоблена. Підлога викладена кольоровою плиткою, на вікнах ковані декоративні решітки ручної роботи. Церква мала крилос, де знаходився церковний хор під час богослужіння.
Особливої уваги заслуговують церковні дзвони. Вилиті вони на замовлення  на Миколаївській судноверфі. Звук головного дзвона чітко було чути за 30км.
Стіни церкви і центральний купол розмальовані картинами релігійної тематики. Храм славився своїм оздобленням, коштовним начинням та багатим вівтарем. В лівому куті була прибудова, де в зимовий час проходив обряд хрещення дітей.
Пофарбована була церква в жовтий колір масляною фарбою, покрівля покрита товстою залізною бляхою зеленого кольору. На дзвіниці і центральному куполі знаходилися два мідних хрести з декоративним оздобленням. Біля будови було викопано і обкладено каменем криницю (діаметром 2,5м і глибиною 20м).
Миколо-Бабанська церква була культурним центром для всієї округи. Церковний приход сіл Соколовка, Федіївка, Буховецьке, Козача Балка, Жахівка, Новоградівка, Калинівка, Ставрівка, Бобринка, Сорочанова, Варламівна та навколишні хутори. Особливою пошаною користувався церковний хор, куди входили не тільки жителі села Бабанки і навколишніх сіл. В церковно-приходській школі навчали читанню, рахунку, письму, музиці ( гра на скрипці).
Церква неодноразово закривалась. Її обладнання ( ікони, підсвічники, крилос) було пограбовано. Дзвони зняті ще в 1936 році. В 1961 році церкву було зруйновано, повністю знято дзвіницю, центральний купол, напівсферична покрівля була замінена двоскатною, знято бляху і перекрито покрівлю шифером. Церковне приміщення перетворено на склад та під млин.
Турботами прихожан в 1995 році знову відкрито в церкві богослужіння. Проведено ремонт, частково відновлено дзвіницю, але свого попереднього вигляду церква так і не набула.
В церковно-приходській школі сьогодні знаходиться приватний будинок, на якому збереглась табличка, що будівлю в 1870 році застраховано Варшавським товариством.
Сьогодні церква є окрасою села і його історичною пам’яткою. Дата заснування села вважається від дати освячення церкви, тобто з 19 листопада 1795 року.   
Цікавий той факт, що при фотографуванні цієї церкви плівка зазвичай засвічується. Лише на четвертий раз отримали зображення на фотоплівці. Щодо зйомок всередині приміщення, то тут взагалі фотоплівка являє собою суцільну білу пляму. Багато людей говорять, що це є загадкою Свято-Михайлівської церкви.
Посилання: Духовна скарбниця краю‎ > ‎