Фото Садиба Лисогубів
Demmarcos, CC BY-SA 4.0, via Wikimedia Commons

Садиба Лисогубів

Джерело: Velocian

Сад́иба Лизогýбів — комплекс споруд та інших об'єктів, що створювався у седнівському маєтку Лизогубів з кінця XVII до початку ХХ ст.; філія Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського (2014).

Розташована вздовж високого правого берега р. Снов у південній частині Седнева. Почала формуватися наприкінці XVII ст., коли містечко стало маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів. Перший власник — Яків Лизогуб. На його замовлення було зведено низку житлових, культових і господарських споруд, розпочато облаштування парку. У середині ХІХ ст. садиба перетворюється на мальовничий архітектурно-парковий ансамбль. У 1830-х рр., після залишення державної служби, тут оселився Андрій Лизогуб, сюди ж переїхав і його брат Ілля. У кінці 1860-х рр. маєток перейшов до Дмитра Лизогуба, пізніше до Федора Лизогуба.

У садибі Лизогубів у різні роки бували багато діячів культури: Тарас Шевченко (навесні 1846 і 1847 років), Лев Жемчужников, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Опанас Сластіон та ін., певний час мешкали революціонери-народники Андрій Желябов і Софія Перовська.

27 лютого 2022 року розграбований російськими вандалами.

Частина споруд дійшла до наших днів у перебудованому вигляді. З первісного етапу історії садиби збереглися Воскресенська (початково — Різдва Богородиці) церква, що була родинною усипальнею Лизогубів, і кам'яниця, обидві — 1690 рік. На місці дерев'яного житлового будинку в ХІХ ст. споруджено одноповерховий цегляний. Збереглися також перебудований флігель, невеликий грот, кам'яний місток («Красний міст», споруджений 1812 року на честь перемоги над Наполеоном) через старовинний рів, залишки оранжереї — фундамент та підпірні стіни. З малих форм паркового ансамблю збереглася також альтанка Глібова (1-а половина ХІХ ст.).

Посилання: wikipedia