Церква-усипальниця в парку

Церква-усипальниця родини Оржевських
Закінчено було будівництво палацу та інших будівель садиби у 1897 році. У цьому ж році помирає від раку генерал Оржевський у віці 58 років. Похований він був на території садово-паркової зони неподалік від маєтку.

Через десять років після смерті чоловіка, у 1907-му, княгиня Наталія Оржевська в парку біля палацу збудувала родову церкву-усипальницю, у російсько-візантійському стилі за проектом архітектора Андріана Прахова. При виконанні робіт над церквою-усипальницею були запозичені елементи з Володимирського собору в Києві. Церква-усипальниця являє собою двоярусну однокупольну будівлю. На першому ярусі з тильного боку споруди збереглися сходи в крипту, де був розташований мармуровий саркофаг, а другий ярус виконали як храм. До оздоблювальних робіт інтер'єру церкви були виписані італійські майстри по різних роботах з мармуру, а також по мозаїці. Вони виконали і вівтар. Для розпису церкви запросили відомого художника іконописця — Михайла Нестерова. Він на запрошення Наталії Оржевської кілька разів гостював у Чорториї. Для усипальниці Нестеров розробив ескізи і написав чотири великі вівтарні ікони. Їхня унікальність у тому, що вони виконані олійними фарбами, але не на дереві, а на цинкових пластинах.

У 1920-ті роки шукачі скарбів дісталися і до крипти з тілом генерала Оржевського. Храм сплюндрували. На сьогодні робіт відомого майстра практично не залишилося. Лише в роки незалежності після ремонту тут відновилася служба Божа.

Посилання: wikipedia