Моги́ла Дани́ла Нечая́ — 1651р

Могила соратника Богдана Хмельницького Данила Нечая — поховання у 1651 р. українського військового діяча, полковника брацлавського, героя національно-визвольної боротьби українського народу в 1648—1657 рр. поблизу с. Черемошного на Поділлі. Пам'ятка історії України національного значення

Розташування. Курган, обсаджений деревами, посеред поля — в 2,9 км на південний схід від центра с. Черемошного і від автошляху Т 0230.

У лютому місяці 1651 р. польське військо, порушивши Зборівську угоду, посунулося на Брацлавщину. Брацлавський полковник Данило Нечай з основними силами перебував з 17 лютого у містечку Красному, де святкували масляну. Були заскочені зненацька силами польного коронного гетьмана Марціна Каліновського і на світанку 20 лютого прийняли нерівний бій. Данило Нечай був важко поранений і загинув в перший день побоїща.

Його тіло було перенесено захисниками Красного до замкової церкви великомучениці Варвари. На третій день битви, під час відспівування до неї вдерлися жовніри і силою відняли тіло Нечая. Місцеві жителі пропонували великий викуп за тіло, щоб поховати його з почестями, але «поляки порубали його на мак і кинули в річку Краснянку». За переказами, місцеві сміливці врятували від наруги голову полковника, яку поховали між Черемошним і Красним у великому кургані, насипаному козацькими шапками і оточеному шістьма меншими курганами. За припущенням деяких дослідників, Нечая поховали в існуючу скіфську могилу.

За іншою версією голову відвезли до Києва і поховали в одному з монастирів.

Існують версії про поховання голови народного героя у Вінницькому домініканському монастирі за наказом Івана Богуна або навіть про відправку до Стамбула, де нібито жив дід Нечая по материнській лінії.

Посилання: wikipedia