Фортеця святого Петра входила до системи укріплень Української лінії, побудованої в 1731—1742 р

Петрівська фортеця 1731. Фортеця святого Петра, до 1738 називалась Донецька фортеця. Розташування: с. Петрівське. При гирлі р. Суха Беречка

Фортеця святого Петра входила до системи укріплень Української лінії, побудованої в 1731—1742 роках для оборони південних кордонів Російської імперії. Українська лінія складалася з 16 фортець, земляного валу і сухого рову, посилених палісадом, редутами, реданом, блокгаузом та форпостами. Будівництво фортець здійснювалося за затвердженим планом і проектами, розробленими Військовою колегією. Однак в повному обсязі будівництво укріплень виконано не було.

Першою на східному фланзі Лінії розташована Донецька фортеця, яка в 1738 року була перейменована на фортецю святого Петра (Петрівську).

Фортеця земляна, прямокутна в плані, з чотирма бастіонами. Площа кріпосного двору понад 1,4 га. Протяжність фортеці по гребеню валу становить близько 880 м. Висота кріпосного валу 3,5 м. У центрі кріпосного двору сліди колодязя. У північній куртині розташований в'їзд до фортеці, південна посилена равеліном, спрямованим до річки Сіверський Донець. Фортеця оточена сухим ровом. Петрівська фортеця з'єднувалася валом і ровом з другою на лінії Тамбовською фортецею.

Посилання: wikipedia