Руїни вапняних печей Манжоса 1903р

До 18 століття територія, на якій розташоване селище, належало Війську Запорізькому Низовому, після знищення якого російським царатом ці землі було передано Донському козацькому війську.

Селище Ларине виникло 1872 року. У селищі проживав поміщик Ларин. Його маєток був розташований на лівому березі річки Кальміус. Ларину належало 300 десятин (близько 350 га) землі. Він займався сільським господарством, на його землях працювали селяни сусідніх сіл Попкове (тепер Обільне) й Мандрикине (тепер Авдотьїне). У господарстві поміщика був млин.

Землі на іншому, правому, березі Кальміусу належали поміщику Манжосу. У його володіннях залягав вапняк, видобутком якого займався якийсь промисловець. У 1903 році Манжос побудував вапняково-випалювальні печі, на місці яких підприємство з випалювання вапняку проіснувало до 1980-х років.
Фото: Автор 1Petrovich wikimapia
Посилання: wikipedia