Сотниківської Січі - старовинний козацький цвинтар

Куя́льницький цви́нтар — старий недіючий цвинтар колишнього селища Куяльник, поховання козаків Сотниківської Січі. Тепер знаходиться в межах міста Одеса, по Хаджибейській дорозі, на схилах Шкодової гори.

Історія виникнення
Після зруйнування Запорізької Січі велика частина козаків перейшла в турецькі володіння. Вони оселилися в передмісті Хаджибея, в районі Куяльницько-Хажибейського пересипу. Оскільки сам пересип, вузький і завдовжки 8 км, тоді постійно затоплювався, то оселялися вони на схилах гір Шкодової та Довга могила. На схилах Шкодової гори виникло поселення Куяльник, де у 1809 р. засновано Вознесенську церкву (не збереглася). Цвинтар виник ще раніше, приблизно у 1775 році, а найстарше поховання датується 1791 роком, тобто за три роки до розбудови Одеси. Метричні книги Вознесенської церкви велися від 1809 до 1822 року. Пізніше починає діяти Різдво-Богородицька церква в сусідньому селі Усатовому. У метричних книгах присутні дані про 531 поховання. Більшість прізвищ (дві третини) — суто українські, 18 імен однофамільців або прямих нащадків запорозьких полкових старшин, є й прізвища гетьманів (Дорошенко, Чорний) і генеральських осавулів (Лисенко), а також прізвища, що походять від назв запорозьких куренів.

Посилання: wikipedia