Львівська цитадель (головний корпус казарм) 1852-1854 р

Львівська цитадель знаходиться на узгір'ї, яке утворили три невеликі гори — гора Шембека (Вроновських), гора Познанська (Пелчинська) та Жебрацька (Калича, тобто злиденна) гора. У ландшафтно-геологічному плані Цитадель можна трактувати як плосковершинний залишок посеред Львівського плато. Цитадель оточують вулиці Вітовського (колишня Дзержинського), Коперника, Стефаника, Калича гора (колишнього Козака), Глібова та Драгоманова.

1655 року з цього місця Львів обстрілювали російські війська, 1672 року — війська турків та їхнього союзника правобережного гетьмана Дорошенка. Фортифікації Цитаделі було запроектовано австрійськими військовими після придушення польського повстання у Львові 1848 року. З цього узгір'я 2 листопада 1848 р. австрійці обстріляли місто, легко придушивши опір повсталих. Розміщена тут артилерія легко контролювала місто; з трьох сторін узгір'я від атак захищали круті схили, біля гори Шембека проходив Стрийський тракт, що дозволяло перекидати військові підрозділи з південного напрямку; крім того, на місці сучасного парку культури був Пелчинський ставок, який міг би бути джерелом води для гарнізону фортеці.

Протягом 1852—1854 років було збудовано головний корпус казарм, дві квадратні у плані вежі, чотири вежі Максимілліана (дві великі з діаметром 36 метрів на північ від казарм, і дві менші з внутрішнім діаметром 18 метрів). Підступи до цитаделі було укріплено трьома системами траншів на відстані 1,3 км від центру цитаделі. У 1888 році було збудовано 9 допоміжних фортів у радіусі 4 км від цитаделі. У 1912—1914 на 8 км від цитаделі було збудовано ще 11 фортів: Грибовичі I та Грибовичі II, Дубляни, Лисиничі, Сихів, Зубра, Сокільники, Скнилів, Рясне, З'явленська гора.

Під час Першої світової та Другої світової воєн зміцнення у бойових діях не використовувалися. Тут розташовувалися казарми австро-угорських (до 1914, пізніше 1915—1918), потім російських (1914—1915), польських (1918—1939), радянських військ (після 1944).

Посилання: wikipedia